Disclaimer

It’s not the ideal career. But Allegra Telford, confirmed singleton, has somehow found herself in a haunted hotel in London, trying unsuccessfully to summon spirits (and not even the alcoholic kind). So, obviously, she’s thrilled when she discovers the ghost of a stunningly gorgeous, albeit horribly wounded man, even if he does bear an uncanny resemblance to the tall, dark, handsome man of her fantasies. Her frustration quickly returns, however, when she realises that he is not actually a spirit. In fact, he may be something much more bloodthirsty indeed. And, contrary to Allie’s own desires (ok, not her desires – perhaps her reason), he has arrogantly made some sort of alpha-male decision that she’s his ‘beloved’, whatever that means...

Amongst the Dark Ones there is one they call The Betrayer, one who is doomed to hand his own kind over to a demon lord... for eternity. But now a small boy has been kidnapped, and it's up to Nell Harris—a Charmer (no, literally, that's her job) to rescue him. Problem is, she can’t help but find The Betrayer a teeny, tiny bit attractive... is it possible he is not as soul-less as he seems, or has her penchant for bad-boys just gone into overdrive?

On a trip to England, physicist Portia Harding is stalked by a heart-stoppingly handsome maniac. Theondre North is a nephilim—the son of a fallen angel—who needs Portia's help to change his fate. Problem is, Portia's down-to-earth attitude frustrates beings from both heavenly and hellish realms—and gets Theo turned into a vampire. But at least he has Portia to satisfy his newfound hungers-and possibly save his soul.

Pushing 40 and alone, Pia Thomason heads to Europe on a singles tour, hoping to find romance. What she finds are two very handsome, very mysterious - and very undead men. Pia comes to learn that where vampires are concerned, love isn't the only thing at stake.

У дітей кожної країни є свої улюблені книги й улюблені герої. Перед вами улюблена книга бенгальських дітей — дітей, які живуть в Індії і розмовляють мовою бенгалі. Спитайте першого-ліпшого бенгальського школяра про цю книгу, і він розповість вам про веселі й захоплюючі, цікаві, а часом небезпечні пригоди Бхомбола-ватажка. Написав цю книгу письменник Кхогендронатх Мітро, який давно і багато пише для дітей і користується великою популярністю в Індії. Повість «Бхомбол-ватажок» (частина перша) була написана 1935 року і одержала премію «За кращу дитячу книгу». До 1953 року книга витримала сім видань. Читачам так сподобався сміливий герой, що вони протягом багатьох років засипали письменника листами, в яких просили розповісти ще щось про Бхомбола-ватажка Писали і маленькі читачі, і читачі, які стали дорослими. І ось 1953 року, йдучи назустріч цим проханням, К. Мітро написав другу частину повісті. У нашому виданні обидві частини об'єднані в одну книгу. Читаючи цю повість, ви разом з її героєм Бхомболом зробите цікаву подорож по незнайомих вам полях і дорогах Бенгалії і взнаєте багато цікавого про життя ваших індійських однолітків.

Клаўс Ман (Klaus Mann; 1906 – 1949), нямецкi антыфашысцкi пiсьменнiк, старэйшы сын Томаса Мана. 1933 г. – эмiграцыя (Амстэрдам, Парыж, Цюрых, Прага), 1936 – пераезд у ЗША. Раман Мэфiста напiсаны ў 1936 г. Галоўны яго персанаж, актор Гёфген, стаўся сiмвалам канфармiзму часткi iнтэлiгенцыi ва ўмовах тыранiчнага, варварскага рэжыму. Упершыню быў надрукаваны ў Амстэрдаме ў эмiгранцкiм выдавецтве “Querido” (1936); у 1966 г. яго распаўсюджанне ў Федэратыўнай Pэспублiцы было y судовым парадку забаронена; у 1981 г. насуперак забароне з’явiлася новае выданне, i раман стаўся культавай кнiгай: як прыкладная i ў вышэйшай ступенi павучальная гiсторыя пра прыстасаванства i супрацiў, кар’ерызм i мастакоўскую мараль. Тыповасць сiтуацый i характараў тагачаснай Германii набывае сваю пазнавальнасць ва ўмовах сучаснага сужыцця iнтэлiгенцыi i ўладаў.

Є легенда про пташку, що співає лише раз у житті, співає милозвучніше за будь-яку істоту на всій землі. Щойно покинувши гніздо, ця пташина шукає тернину і не заспокоїться, аж поки не знайде. А потім, співаючи серед нещадно гострих гілок, врешті-решт наштрикується на найдовшу та найгострішу колючку. Помираючи, вона долає біль і своїм співом перевершує жайворонка та солов’я. Лиш одна бездоганно-прекрасна пісня, ціна якої — життя. Але її заціпеніло слухає увесь світ, а Бог на небесах — усміхається. Бо найкраще досягається ціною великого болю… Принаймні так легенда каже.

Автор відомих поетичних та есеїстичних книг, популярних пісень і найзнаменитішої з них — «Вона» у виконанні «Плачу Єремії», письменник-філософ і самітник на зразок Германа Гессе, Костянтин Москалець живе і творить в с. Матіївка біля Батурина, щоразу дивуючи своїх шанувальників самобутніми творами. Українському читачеві вперше пропонується найповніший прозовий доробок Костянтина Москальця — справжнього майстра сучасної української літератури. До книги ввійшли кращі його твори — роман «Вечірній мед», повість «Досвід коронації» і знамениті оповідання та есеї «Споглядання черешні», «Дев'ять концертів», «Сполохи» і «Нові сполохи», «Людина на крижині» та «Місяць милування місяцем». * * * Костянтин МОСКАЛЕЦЬ — автор поетичних книг «Думи» (1989), «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима») (1994), «Нічні пастухи буття» (2001) та «Символ троянди» (2001), книги прози «Рання осінь» (2000) та есеїстики «Людина на крижині» (1999), «Гра триває» (2006) і щоденникових записів «Келія Чайної Троянди» (2001). Лауреат фестивалю «Червона рута — 89» у номінації «авторська пісня» та літературних премій ім. О. Білецького (2000), ім. В. Свідзинського (2003), ім. В. Стуса (2004), ім. М. Коцюбинського (2005) та ім. Г. Сковороди «Сад божественних пісень» (2006). * * * В оформленні книги використано фрагменти картин Пітера Бройґеля (Старшого)

Нова книга статей та есеїв відомого поета і прозаїка Костянтина Москальця присвячена в основному поетам і поезії. У наші дні, коли навіть поезія сприймається бігло та похапцем, наче в ритмі попси, автор нагадує про іншу музику, про інший підхід — неквапливе і вдумливе прочитання-переживання поетичного тексту. Поезія для Москальця є дивом, і передовсім — таємницею, яка потребує не розгадки, а причетності. Як на полотні майстра, тут для есеїста немає нічого випадкового чи другорядного — однаково інтенсивні та важливі і смислові, і музичні відтінки твору. На сторінках книги не знайдете жодних ієрархій, однак незаперечними «екзистенційними орієнтирами» авторові стали Улюблені — Микола Зеров і Володимир Свідзінський. А також — Грицько Чубай, про надзвичайне раннє обдарування якого Москалець веде мову, не обминаючи гіркого збігу обставин і життєвих перипетій у сутінках застою, піднесення і сум'яття духу. Пронизливо і глибоко написано про поетів-сучасників Наталку Білоцерківець та Людмилу Таран, Володимира Кашку та Василя Герасим'юка, Ігоря Римарука та Івана Малковича. Зацікавлять читачів і роздуми над романом Марка Роберта Стеха «Голос» та книгою прози Миколи Рябчука.

Усе, що виходить із-під пера Костянтина Москальця, — чи то вірші, чи проза, чи есеї та літературознавчі статті, — позначене печаттю справжнього таланту. Не стала винятком і «Келія Чайної Троянди», — твір, який, попри формальні ознаки щоденника, є високохудожнім текстом, гранично відвертим відбитком глибокого й інтенсивного внутрішнього життя, усвідомленням трагічности й — водночас — радости земного перебування Поета.

До книжки увійшла вибрана філософська та літературна есеїстика Костянтина Москальця, одного з найяскравіших представників покоління «вісімдесятників», що здобув собі визнання як першорядний поет і прозаїк. * * * Костянтин Москалець народився 1963 року в місті Бахмачі на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. 1990 року заочно закінчив Літературний інститут у Москві. Як автор і виконавець власних пісень працював кілька років у львівському театрі-кабаре «Не журись!», побувавши з ним на ґастролях у більшості країн Європи. Лауреат фестивалю «Червона рута-89» у номінації «Авторська пісня». Особливої популярності набув його шляґер «Вона» — у виконанні Тараса Чубая та рок-групи «Плач Єремії». Від 1991 року Костянтин Москалець живе в селі Матіївка біля Бахмача, займаючись тільки літературною працею. Опублікував дві збірки поезій — «Думи» (1989) та «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима», 1994), повісті «Куди мені подітися?» (1990) та «Досвід коронації» (1994), низку оповідань, філософських та літературно-критичних нарисів. 1995 року за «Досвід коронації» отримав нагороду журналу «Сучасність», а ще через рік ця повість вийшла в США в англійському перекладі Асі Гумецької та Джесіки Тредвей («А Crowning Experience»). Москальцеві твори перекладалися також німецькою («Der Kirschbaum», 1998) та польською («Wiersze», 1995; «Miesiąc miłowania księżycem», 1997) мовами. _______ На обкладинці використано роботу Миколи Кумановського «Темна українська ніч» (1997)

В книзі Костянтина Москальця «Мисливці на снігу» найповніше представлена поетична творчість одного із знакових поетів покоління вісімдесятників, автора відомих пісень «Вона», «Треба встати і вийти», «Армія Світла» та ін.

У новій книзі віршів Костянтин Москалець добірними текстами спростовує власну ж тезу про «заранні пошуки добірного народу»: цей Народ — Поети, які не загубились «у мандрах по чужих та рідних українах», які чують тишу Пречистої Діви Марії світанку, які вміють кохати Сосну й називати сестрою Лілею, — цей Народ є головною дійовою особою цієї збірки.

(Анотація станом на рік виходу — 1994-й) Молодий поет із Чернігівщини яскраво заявив про себе талановитими творами у другій половині 80-х. Нова його збірка — переконливе свідчення творчого зростання автора, плідного осмислення традицій і модерної поезії, й національного фольклорного набутку.

Знаменитая книга итальянского писателя и журналиста Курцио Малапарте "Техника государственного переворота" долгие годы была под запретом в нашей стране. В этой книге автор анализирует бурные революционные события, столь частые в первой четверти ХХ века. Он дает собственную классификацию разным типам государственных переворотов, намеренно отвлекаясь от их идеологической окраски и от целей, заявленных их руководителями. Теоретические построения Малапарте могут показаться спорными, однако болезненная реакция на книгу некоторых упомянутых в ней лиц (в частности Муссолини, Троцкого и Гитлера) свидетельствуют о наблюдательности автора и о его стремлении к правдивому освещению событий. Многие его утверждения оказались пророческими.